- попел
- золапопіл
Білорусько-український словник. 2014.
Білорусько-український словник. 2014.
ПОПЕЛ — Пепел (польск. Popiel), в западнославянской раннеисторической традиции легендарный князь, изгнанный за неправедность своими соперниками из рода Котышки и заеденный мышами (ср. западноевропейский мотив смерти епископа Гаттона). Архаические истоки… … Энциклопедия мифологии
ПОПЕЛ — муж., церк., южн., орл., калуж. пепел, зола, перегорелый прах. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Попелі — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Попелів — прізвище населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
попеліти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
Попел II — В Википедии есть статьи о других людях с именем Попель. Попел II польск. Popiel ІІ … Википедия
Попел — Имена двух польских легендарных князей Попел I Попел II … Википедия
ПОПЕЛ — Сесть в (на) попел. Ряз. Рассыпаться, истлеть. СРНГ 29, 301; ДС, 439. Погореть с попелом. Дон. Сгореть дотла, до основания. Мокиенко 1986, 86 … Большой словарь русских поговорок
попелівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Попелівщина — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
попелівщинський — прикметник … Орфографічний словник української мови